Творчість читачів






Близняшки

Есть ли в жизни чудеса?
Чётко я отвечу "Есть!"
Близнецы - одно их,
В мире их не перечесть.
Вы различны и похожи,
Различить вас не возможно.
Вы вдвоем всегда, везде:
На земле и на воде,
И в кафе, и в школе,
И в кино, и в поле.
Близнецы - близняшки, 
Яркие рубашки - 
Саши, Тони, Лёни,
Насти и Наташки...
                             Скляр Антонина


Наша гімназія

Той самий клас, та сама школа.
Знайомий шлях, усе знайоме…
Щоденно вранці разом з мамою
Йдемо до храму, храму знання.
Навчалась тут моя матуся,
Роки минули – я тут вчуся.
І кожного разу, заходячи в школу,
 Я відчуваю матусі опору.
Уроки роблю старанно й сумлінно,
Щоб вчитись, як мама моя, на відмінно.
Гімназія наша найкраща у світі,
Навчаються в ній найрозумніші діти!
                                           Швайко Богдана

Україна

Україна – це ненька з татом,
Україна – це мова багата.
І слово рідненьке і пшениця золотенька,
 Волошок очі сині належать
Нашій Україні.
                           Заболотна Вікторія.

Нашему класу

Было раньше в нашем классе
Много всяких катавасий
Были радости, печали,
Мы под партами мычали,
Но друг друга выручали.
А теперь другими стали:
Никуда не мчимся стаей…
Ходит парень полусонный –
Занят собственной персоной
Без дискуссий и полемик –
Каждый чуть не академик.
А девчонки хорошеют:
Украшения на шеях,
В волосах у них заколки,
А слова – довольно колки!
«Что поделать – трудный возраст!»
- Часто слышим этот возглас.
Но мы выручим друг друга
Если нам придется туго. 
                     Девочки 7-б класса

Гімназії

Гімназія – наш спільний дім,
Ми приходимо кожен день, щоб учитись в нім
Ми добуваємо знання на все життя
До класу ми заходимо, немов у відкриття
І класний керівник завжди іде на допомогу
І вчителі найкращі із найкращих,
Турбуються за нашу майбутню дорогу..
                                        Литвин Катерина.

Моя рідна гімназія

Рано – вранці прокидаюсь
І до школи я збираюсь,
Приходжу я на подвір’я –
Це ж моя – гімназія «Сузір’я»!
На подвір’ї крик та галас,
Дітвори дуже багато.
Це ж моя рідна гімназія,
Тут учився і мій тато.
Гарно в нас біля гімназії:
Клумби, квіти різнокольорові,
Стадіон у нас прекрасний –
Щоб завжди були здорові!
Кабінети світлі, просторі,
Є їдальня і спортзал.
На свята, завжди чудові,
Біжимо в затишний зал.
Так що вчитись мені добре
У гімназії рідненькій!
І завжди вона для мене буде,
Немов рідна ненька!
                               Опанасенко Євген.




Немає коментарів:

Дописати коментар