Поради Зоряника

Робота з книгою
(пам'ятка)

1. Працюйте із заголовком!
Прочитавши заголовок, зупиніться!
1.Сформулюйте для себе, про що піде мова в тексті.
2.Пригадайте все, що ви вже знаєте на цю тему.
3.Поставте питання, на які, на вашу думку, в тексті будуть дані відповіді.
4.Спробуйте, наскільки це можливо, дати на ці питання гадані відповіді до читання тексту.
Після цього приступайте до читання. Читаючи, зіставляйте висунуті вами припущення з реальним змістом тексту.

II. Працюйте з текстом!
Звертайте увагу на незрозуміле в тексті.
1.Читаючи, стежте, чи є в тексті незрозумілі слова і вирази.
Якщо є, знайдіть до них пояснення в словниках, довідниках або зверніться з питанням до того, хто це знає.
2.Незрозумілим може бути і зміст тексту.
Подумайте:
Чи не зв'язано це нерозуміння з пройденим, але погано засвоєним матеріалом.
Що саме із старого матеріалу може заважати розумінню, повторіть його
Чи не стане текст зрозумілим, якщо розібрати конкретні приклади.

III. Ведіть діалог з автором!
1.Читаючи, ставте питання до тексту, висувайте свої припущення про подальший його зміст.
2.Перевіряйте свої припущення в процесі читання.
Якщо ви не можете дати гадані відповіді на свої питання, шукайте ці відповіді в тексті.
Якщо не можете знайти відповідь, пам'ятаєте, що в тексті його може і не бути. У таких випадках намагайтеся знайти бракуючи відомості в інших джерелах.

IY. Виділяйте головне!
1.Читаючи, прагніть відокремити в тексті головне від другорядного. Обдумайте, в якій частині тексту виражена головна думка, що цю головну думку пояснює або доповнює.
2.По ходу читання складайте:
• план (усний чи письмовий) або конспект тексту;
• схеми,
• креслення,
• таблиці,
які відображають істотні моменти тексту.
4.У разі потреби робіть виписки.
5.Розглядайте всі дані в підручнику приклади і придумуйте свої.
Впродовж роботи прагніть уявити собі те, про що ви читаєте!

Y. Запам'ятовуйте матеріал!
1.Поясніть собі, в чому зв'язок пунктів вашого плану.
2.Перекажіть текст за планом.
3.Відповідайте на питання підручника або питання вчителі, записані в зошиті.

VІ. Перевіряйте себе!
1. Відповівши на питання, перевірте за підручником правильність своєї відповіді.
2. Після переказу перевірте, чи все виділене вами переказане і чи не було при цьому помилок.

Як готуватися до екзамену

        Скоро закінчується остання чверть. Але на декого з нас в кінці навчального року чекають не тільки такі довгоочікувані канікули, але ще й екзамени, які потрібно успішно скласти!
Як же встигнути підготуватися до екзамену?
Спочатку давай вияснимо, скільки часу залишилося до екзамену  – місяць, тиждень, три дні? У будь-якому разі не панікуй, для початку встань перед дзеркалом у позу впевненої у собі людини і тричі промов до себе: «Я зроблю це»! Ти мусиш повірити у себе та свої сили – це найперша обов’язкова умова для досягнення результату.
Далі необхідно постаратися досягнути стану чистої свідомості, свого роду порожнечі, якби звільнити пам’ять для роботи,зосередитися на підготовці, і прибрати всі відволікальні фактори. І не плутай вміння не думати з невмінням думати. Тільки після такої підготовки можна переходити до процесу запам’ятовування інформації.
Найпоширеніша помилка у підготовці до іспиту – діяти за принципом «Проходжу всі білети». Залишені на останній день питання можуть виявитися найважчими, а ти поки дійдеш до них, то виб’єшся із сил і просто не зможеш їх осилити. Краще весь час, що залишився до екзамену, поділити на три однакові частини. За першу з них постарайся пройти всі теми та питання загалом, десь «на трієчку». Треба зорієнтуватися, який обсяг матеріалу на тебе чекає. Не ігноруй таблиці та графіки, наочність тільки допомагає краще засвоювати інформацію, можеш, навіть, малювати до питань свої схеми.
Встановлено, що в кожному тексті до 80% «води», і тільки 20% – головне, яке важливо вміти виділяти. Для цього потрібно читати текст шматками чи абзацами, і по ходу виділяти найголовніше. Важливі думки та висновки з розділів підкреслюй олівцем. Не обминай термінів. Ще краще виписувати ключові слова, зв’язуючи їх стрілками. Ключові слова – це слова, які містять у собі головну суть. Ключові слова можна зв’язувати у опорні схеми. Відмічено, що краще запам’ятовуються овали, а найгірше сприймаються прямокутники.
За наступну третину часу вивчи все «на четвірку», вникай у деталі, пробуй відповідати на питання після розділів. Інформацію, яку вчиш потрібно уявляти. Потрібно представляти картинку(і, навіть, ставати учасником подій – це особливо добре діє при підготовці до екзаменів по історії та географії).
Але цей принцип не буде працювати при запам’ятовуванні нової інформації, якщо є пробіли в базових знаннях.
Також корисно повторювати вивчене в слух. Прочитав блок тексту – розкажи його вголос. Перше повторення повинно бути одразу після запам’ятовування, друге не пізніше ніж за годину, хоча б швидким пролистування підручника. Якщо потрібно щось вивчити на пам’ять, спочатку розкажи текст голосно, потім впівголоса, потім пошепки. При пониженні голосу вмикається додаткова увага, що підсилює ефект вивчення.
За дні, що залишилися потрібно буде лише відшліфувати отримані знання до блиску. Так ти нічого не пропустиш і все встигнеш. Між навчанням роби короткочасні перерви та прогулянки на свіжому повітрі.
Дуже важливо не доводити себе до перевтоми. Під час вивчення не переключайся з одного предмету на інший, наприклад, не раджу тобі вчити математику та географію паралельно, наслідки можуть біти непередбачувані.
Науково підтверджено, що мозок оброблює отриману інформацію тільки під час сну, і найрезультативніший час з 22-ї до 24-ї години. Тому напередодні екзамену в цей час потрібно вже спати, щоб мозок встиг відпочити.

Питання писати чи не писати шпаргалку не актуальне. Звичайно потрібно писати. Поки ти майструєш шпаргалку перечитуєш і запам’ятовуєш не одну сторінку підручника. У тебе одночасно працюють усі види пам’яті: зорова, рухова, і, навіть, слухова. Шпаргалка додасть тобі впевненості у власних знаннях.

Будь обережним і щоб «не погоріти» користуйся шпаргалками, коли вже ну зовсім нічого не знаєш.
Завжди бракує одного дня, щоб вивчити все ідеально. Щоб там не було в останній вечір перед екзаменом уже не варто вчити нічого. Дай мозкові переварити ту інформацію, яку ти в нього заклав. Піди подихати повітрям, нехай голова відпочине. Досі ти все робив правильно, тому заспокойся.
Подумай, що ти завтра вдягнеш. Не раджу тобі привертати до себе зайвої уваги прийшовши у якому занадто яскравому одязі та з неймовірною зачіскою. Найкраще підійде щось просте.
І ще – поклади п’ять копійок (однією монетою!) під п’яту на удачу. Відмінно не гарантую, але прикмета додасть тобі впевненості у собі!
Ось ти під дверима класу, за якими скоро почнеться екзамен. Коли заходити? Найкращий варіант десь у середині. На початку екзамену педагог ще сповнений сил, і розраховує, що його предмет всі добре знають. Коли ж він вислухає кількох трієчників, то почне реально оцінювати ситуацію. Саме в цю мить і повинен з’явитися ти!
У кінці йти не раджу. Останніми завжди ідуть ті, хто найгірше знає предмет, тому можеш отримати оцінку нижче, ніж ту, на яку ти заслуговуєш.
Поки чекаєш своєї черги, не доучуй нічого під дверима. Додаткова інформація не засвоїться, а влаштує в голові справжню плутанину. Краще згадай щось веселе, якийсь анекдот. Посміявся? Ну ось і настала твоя черга заходити в кабінет до екзаменатора.
Отже , ти витягнув білет, подивився на запитання – і почав тихо сипатися на підлогу: жодного не знаю!.. Не поспішай здаватися! Витягнув «не той» білет? Вчитель про це знати не повинен! Тому не потрібно супроводжувати витягування білету, якимись зайвими діями, чи викриками, панікою. Май спокій. Якщо ти хоч раз бачив сторінку з підручника то неодмінно зможеш її згадати. Тільки зосередься та заспокойся.
Перечитай ще раз запитання – не буває такого, щоб ти не знав абсолютно нічого. Просто не буває! Можливо відповідь є у твоїй шпаргалці, яку ти писав вдома.
Якщо якесь запитання ти знаєш краще від інших, почни саме з нього. А відповіді на решту поступово самі почнуть спливати у твоїй пам’яті. Не лякайся, якщо спочатку не можеш нічого згадати. Максимально використовуй дозволений підручний матеріал: словник, карту. Підключи логічне мислення.
Принаймні хоч щось напиши на аркуші, коли підеш до екзаменатора. Ніколи не йди відповідати з пустими руками – вчитель повинен бачити, що ти впевнений у своїх знаннях і дійсно вчив предмет, а твій написаний план відповіді показує, що під час підготовки ти думав та готував відповідь, це тільки плюс для тебе.
Перед відповіддю обов’язково придивись до настрою екзаменатора: як він реагує на відповіді твоїх однокласників, валить чи витягує. Якщо вчитель ладен все розповідати за учня сам, щоб потім сказати, що той нічого не знає – не допускай цього: говори наполегливо і швидко. Якщо ж той вислуховує з початку до кінця, не перебиваючи і без зайвих запитань, – не поспішай, говори логічно і спокійно. Візьми собі на замітку: уміння визначити настрій екзаменатора дасть тобі більше користі, ніж будь-яка шпаргалка.
Навіть якщо ти все прекрасно знаєш, все одно напиши кілька перших речень своєї відповіді на аркуші. Саме перші слова справляють найбільше враження на екзаменатора, який чомусь завжди уважніше слухай початок відповіді аби одразу визначити рівень твоєї підготовки.
Якщо вже завершив готуватися і більше нічого згадати не можеш прислухайся до відповідей твоїх однокласників, можливо, ти зможеш винести з них щось, що і тобі стане у пригоді.
Перед відповіддю відклади аркуш зі своєю роботою у бік. Закрий очі і зосередься. Ти більше нічого не хочеш додати до своєї відповіді? Пам’ятай, що найсвіжіші ідеї приходять у голову після того, як конверт з листом вже запакований.
Ну ось настав час твоєї відповіді. Як переконати екзаменатора, що ти гідний гарної оцінки?
По-перше не наглій. Мовляв: «Запитання це дуже легке і не цікаве, я взагалі не розумію, коли мені знадобляться ці знання». Зараз твоє завдання не хизуватись, а позитивну оцінку отримати.
Починай відповідати серйозно: номер білета, повна назва запитання і послідовна відповідь за заздалегідь складеним планом. При цьому дотримуйсь кількох правил:
Відповідай чітко, переконливо і послідовно. Доповнюй свою відповідь фразами типу «З цього випливає що…» , «Отже маємо…» і т.д., тобто показуй, що все логічно і просто і розбираєшся у цьому питанні.
Не стримуй свої руки: якщо під час відповіді ти почнеш щось малювати, креслити або записувати на очах екзаменатора, він відволічеться від самого запитання.
Якщо екзаменатор шуткує – не раджу тобі вдавати, наче ти кілограм лимонів тільки що проковтнув, краще посміхнися у відповідь, це дозволить зняти напругу.
Якщо ти все сказав, що міг, а екзаменатор ще чогось чекає – не розгублюйся, почни розповідати все спочатку, але вже іншими словами, наголошуючи на основних пунктах своєї відповіді.
Категорично заборонено мовчати і говорити: «Не знаю». Ти не на допиті. Почни розказувати те, що знаєш, а там дивись і вдасться вийти на потрібну тему. У всякому разі помилка краще, ніж мовчання.

На будь-якому екзамені випробовуються не тільки знання а й сама людина.

Екзамен – це лотерея. Не грати в неї ти не можеш.

Але виграти – це твій обов’язок.