Сьогодні українці відзначають День української писемності та мови.


День встановлений указом Президента України 6 листопада 1997 року «на підтримку ініціативи громадських організацій… в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем, послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Автор житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; традиційно вважається одним із авторів «Повісті временних літ». Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії. В Медіатеці демонструвався матеріал до Дня української мови та писемності а також презентація про Нестора Літописця. Діти із задоволенням переглянули цікавий матеріал, обговорювали, виказували свою думку...

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови - полянського, деревлянського та сіверянського. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю, зрідка – латинку в різних варіантах. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова». Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. «русский языкъ»). Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, поняття «українська мова», зрештою, поступово перемогло в усіх українських регіонах.

Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де. В іншому разі вона стане виключно «солов’їною».

Щороку саме в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

Сценарій бібліотечного заходу День ЯБЛУКА

Книжкова викладка "В яблучко!"

Фотоколлаж свята

Закінчився Місячник шкільних бібліотек - 2020

 В Медіатеці/бібліотеці гімназії у жовтні проходив Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек під гаслом "Шкільна бібліотека та екологічна просвіта учнів". Підсумовуючи низку заходів, хочется пригадати яскраві моменти, які запам'яталися дітям найбільше.

День птахів. 

«Їх дім – небо». 

Весь минулий тиждень  у Медіатеці працювала жива виставка. Діти приходили послухати щебет пташок і вгадати якої пташки це спів, розмальовували різноманітних птахів, малювали малюнки "Ми за чисте довкілля", робили орігамі птахів та отримували їх у подарунок. Пригадали ми також казки та відомих птахів із казок та мультфільмів: Невміху Горобця із казки "Біда навчить" Л.Українки, красуню - жар - птицю із казки "Коник - горбоконик" Єршова та інших.

Книжкова викладка «Еко День і наш край...

                                         Цікаво знати-прочитай!»

Фіто – подорож «Бібліотека – душі аптека, а природа - лікар народу» 

Учні  2- А і Б класу віртуально мандрували галявинами з лікарськими рослинами, відгадували на запах, яка це лікарська рослина, слухали легенди і корисну інформацію про лікарські рослини, подивилися мультфільм про кульбабку, пили корисні чаї із лісових ягід, мятні та  ромашкові . В кінці заходу всі отримали закладинку у підручник "Я досліджую світ" із лікарськими рослинами, які зустрічалися нам під час подорожі.

Гра "Відгадайка"

Акція озеленення території гімназії" Молоденькі деревця - гімназії до лиця"

Еко - анкетування . 

Учні 6-8 класів із задоволенням відповідали на запитання анкети.

Учні 2-3 класів розфарбовували розмальовки птахів. 

4-А клас намалювали малюнки"Ми - за чисте довкілля". 

«Європейський тиждень місцевої демократії»

                                             

«Європейський тиждень місцевої демократії» - нова політична ініціатива Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи та Європейського комітету місцевої та регіональної демократії. Цей захід має щорічно організовуватися місцевими органами влади усіх держав - членів Ради Європи з метою просування принципів місцевої демократії та сприяння демократичній участі на місцевому рівні.

Основними цілями проведення «Європейського тижня місцевої демократії» є:

- підвищення рівня обізнаності громадян Європи стосовно діяльності місцевих органів виконавчої влади та можливості брати участь у прийнятті рішень на місцевому рівні;

- заохочення членів муніципальних рад та державних службовців до участі у демократичному процесі на місцевому рівні з метою запровадження стандартів публічної етики як основи відносин з громадянами;

- розвиток місцевої демократії як компоненту становлення демократичної Європи та інформування громадськості про роль Ради Європи у цьому процесі.

Головною метою Тижня є активізація процесів розповсюдження інформації щодо принципів, надбань та досягнень функціонування місцевої демократії в Україні та Європі, сприяння обізнаності населення щодо можливостей вирішення питань місцевого значення та залученню громадян до прийняття управлінських рішень, надання можливостей для ознайомлення з роллю Ради Європи та інших інституцій спільної Європи в області розвитку місцевої демократії.

Відповідно до принципів демократичного розвитку забезпечення вільне отримання інформації стосовно можливостей участі громадян у суспільно-політичному житті їх міст та регіонів є головною передумовою здійснення ефективного та дієвого управління на місцях. Розповсюдження інформації про діяльність місцевих органів влади, ознайомлення громадян з основними принципами їх роботи, привернення уваги населення селищ, міст та регіонів до того, що їхня участь у місцевих справах є найважливішим чинником життєздатності демократії, поширення інформації про різні форми та можливості участі в прийнятті рішень на місцевому рівні активно сприяє розширенню участі населення у соціальному, культурному, економічному та політичному житті.

В нашій гімназії протягом Європейського тижня місцевої демократії було проведено такі заходи:

Серед старшокласників було проведено бліц-опитування: «Демократія очима дітей» Відповіді старшокласників були різносторонніми та обдуманими.

13 жовтня 2015 року серед шостих класів була проведена гра-вікторина «Відкриваємо для себе Європу: розвиток місцевої демократії». Діти були активними гравцями. Гра проходила в атмосфері доброзичливості, командної підтримки. Після підбиття підсумків, виявилося, що перемогла дружба та європейські цінності.

Книжково - ілюстративна виставка літератури :"Місцева демократія і її загально - європейська цінність. " привернула увагу всіх учнів відвідавших бібліотеку на протязі тижня.

Активна просвіта громадян щодо сучасних європейських інструментів та механізмів сприяння місцевій і регіональній демократії має перетворити їх на палких прихильників процесу євроінтеграції.

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек "Шкільна бібліотека і екологічна просвіта"

 

1 - 31 жовтня 2020 року в рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек в бібліотеці та Медіатекі гімназії проходитиме Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек..

Планові заходи:

1.День відкритих дверей у бібліотеці 1-11 кл.

2. День птахів. «Їх дім – небо». 3,4,5 класи

 3. Книжкова викладка «Цікаво знати-прочитай!»

4. Прем’єра віртуальної книжкової виставки « Вода – краса Землі».6-7 класи.

 5. Екологічне асорті. Проведення ЕКОдня  у Медіатеці.-21 жовтня у День яблука.

6 . Фіто – подорож «Бібліотека – душі аптека, а природа  - лікар народу» для учнів 2-х, 3-х класів.

7. Посвята другокласників у читачі  - 2- кл., медіатека.

 8. Мережева акція «Життя відомих котів та собак» для учнів 5-7 класів.

Із Всеукраїнським днем бібліотек!

 

З початком навчального року!

День знань

День знань - одне із головних свят навчального року – урочисте, хвилююче і відповідальне. Це свято об'єднує всю шкільну родину – від найменших, тих хто вперше піде до школи і стане першокласником, до серйозних старшокласників – тих, хто стоїть на порозі дорослого життя. День знань – особливе свято не лише для школярів, а й для вчителів та батьків. Завжди яскравий, насичений емоційністю та хвилюючою атмосферою день важко забути! На жаль, у звязку із карантином, лінійка відбудеться лише для першокласників та одинадцятикласників, та у кожній класній родині на Першому уроці вчителі привітають своїх учнів з 1 Вересня. Вітаємо всіх з початком навчального року! Гарних вам оцінок та побільше цікавих книжок!   

В Україні день 1 вересня з давніх-давен - не просто початок осені. З цього дня починається офіційний навчальний рік у всіх навчальних закладах країни. Чому новий навчальний рік починається саме в перший день осені? З XV століття новий рік на Русі починався 1 вересня, а всі школи в ті часи були церковними, тому за парти учні сідали саме з церковного нового року. За іншою версією, найважливіші сільськогосподарські роботи закінчувалися саме з приходом календарної осені, тому відпускати на навчання дітей без особливої шкоди для сім'ї можна було саме в цей час. В інших країнах немає єдиної для всіх дати. Наприклад, у Німеччині та Франції навчальний рік починається в період із серпня до кінця вересня, в Італії - 1 жовтня, в Японії - 1 квітня, у Грузії - 20 вересня. В Іспанії початок нового навчального року досі залежить від строків збирання врожаю, і в кожній провінції країни ця дата своя. В Австралії, на протилежному боці земної кулі, починають учитися в лютому, тобто, за їхнім календарем, - у кінці літа.

Різні країни мають свої особливості у святкуванні цього дня.

В Україні традиціями  цього свята,  що  передаються від покоління до покоління школярами, стали квіти для педагогів, пишні банти першокласників, гучний звук першого шкільного дзвоника й, звісно ж, найперший урок .

Першокласники Німеччини відрізняються тим, що у День знань приходять до школи не з квітами, а з великим різнокольоровим пакетом. Цій традиції майже 150 років. Напередодні свята діти майструють конусоподібний пакет, в який батьки кладуть солодощі та потрібні для навчання речі. Вже сидячи за партою, першокласники можуть розгорнути яскравий шкільний подарунок і подивитись, чим цікавим наповнили його батьки.

У Канаді першого вересня діти не йдуть до школи – вони святкують разом із батьками не День знань, а останні дні літа. Перший понеділок вересня називається Днем Праці. Він вважається днем закінчення літнього відпочинку школярів. А школа для всіх стартує у перший вівторок вересня.

У США навчання починається в серпні або у перший вівторок вересня, бо кожний штат встановлює свою програму для школярів. 

В Японії, а також Австрії, за давньою традицією, дітей у школі вчать писати і правою, і лівою рукою. У більшості країн пишуть зліва направо. Справа наліво пишуть учні східних країн. А в Стародавній Греції писали перший рядок справа наліво, а другий – навпаки.

 

Перший урок в навчальному році — важлива подія як для усіх учнів, так і для їхніх батьків та вчителів. Саме тому підготовка до цієї дати повинна бути належною. Окрім урочистих заходів обов’язковим, як дає зрозуміти програма Міністерства освіти, 1-го вересня є і проведення першого уроку.

РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕМИ

Щорічно міністерство пропонує свої варіанти тем для першого шкільного заняття. Такі теми не є обов’язковими та можу коригуватись вчителем. 

Обираючи ту чи іншу тему, вчителі повинні: орієнтуватись на вік школяра;

 враховувати актуальність проблематики.

Так, для початкових — 1-4-х класів, доречними стануть такі теми:

“Діти об’єднують Україну”;

“Я люблю свою країну”;

“Добре тим, хто вміє дружити”;

“Краса людини — її доброта”.

Учням 5-9-х класів можна запропонувати більш серйозні теми, що стосується політики країни, важливих екологічних чи інтеграційних процесів, наприклад:

“Наші земляки — герої Революції Гідності”;

“Хочемо, щоб усі жили в мирі”;

“Розкажемо Європі про себе”;

“Українці серед інших європейських націй”;

“Добрототворення — наша мета”;

“Повага до європейських цінностей”;

“Історія нескорених” тощо.

Для 10-11-х класів корисними будуть обговорення на теми:

“Як я бачу партнерські відносини Україна-ЄС”;

“Будуємо справжню демократичну країну”;

 “Прагнемо миру!”.