пʼятниця, 22 січня 2021 р.

Соборна Україна. Цікаві факти.

 

Цікаві факти про День Соборності України


День Соборності відзначається в Україні щороку 22 січня, на честь проголошення в цей день у 1919 році Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Тоді незалежні частини України, що постали на уламках зруйнованих Російської та Австро-Угорської імперій, об’єдналися в єдину соборну і неподільну Українську державу. Український народ, що століттями був розділений між різними країнами, визволився нарешті з неволі і отримав можливість об’єднатися на своїй землі в цілісній Україні.

Українські землі, які стали здобиччю Російської та Австро-Угорської імперій після поразки козацької держави, вперше лише через кілька століть отримали реальний шанс визволитися з неволі і збудувати незалежну українську державу під час Першої світової війни у 1914-1918 р. З поваленням царської влади в Росії, у листопаді 1917 р.

У січні 1918 року була проголошена незалежною УНР, а на територіях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, у листопаді утворилася ЗУНР. У грудні 1918 року лідери двох держав підписали передоб’єднувальний договір, а вже 22 січня 1919-го в Києві на Софійській площі відбувся Акт злуки.
Соборність була надзвичайно важливою, певною мірою символічною, оскільки об’єднання українських земель було давньою заповітною мрією нашого народу. Остаточне ухвалення Акту злуки планувалося на засіданні першого українського парламенту, але історія розпорядилася так, що цей парламент так ніколи й не було скликано. Уже за два тижні уряд нової держави під натиском Червоної Армії був змушений залишити спочатку Київ, а потім – і територію України. Офіційно це свято відзначається лише протягом останніх кількох років, хоча Акт злуки відіграв надзвичайно важливу роль, визначивши на подальше розвиток нашої країни. Це був перший за останні років шістсот рішучий крок нашого народу до об’єднання.

Вперше День Соборності на державному офіційно відсвяткували 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була найбільш масова демонстрація українців за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини, адже зібралося понад 30 тисяч людей.
Хоч і свято було утвердженим, однак у радянські часи його вважали контрреволюційним, тому повністю ігнорували та намагались стерти з пам’яті та свідомості українців.
В сучасній країні День Соборності вперше провели на державному рівні аж у 1999 році.
Головною традицією та символом Дня Соборності є “живий ланцюг”. Вперше такий з’явився ще у 1990, коли більш як мільйон українців взялись за руки і з’єднали Київ та Львів.

Хоча після цих знакових подій в січні 1918 та 1919 років, Україні та українському народові довелося пережити ще багато страждань, ці дві дати стали визначними.

Традиційною у цей день стала акція “Українська хвиля” – утворення “живого ланцюга” єднання. У 1990-му році у ніч проти 22 січня року Львів та Київ об’єдналися живим ланцюгос з людей, що символізувало єдність між Заходом країни і столицею.

Не треба нам сварок, незгоди, ганьби!
З’єднали країну ми навіки.
Не зможе ніщо наш союз розірвати.
Соборна країна! Ви чуєте?! Ні?!
Одна Україна! Єдиная мати!
І краще країни нам не знайти!

Нині Україна знову бореться за свою Соборність, і тема єдності набула колосальної ваги. Ми розуміємо, що непростим і довготривалим буде шлях до відновлення наших кордонів, до порозуміння між Заходом і Сходом. Українці згуртувались, аби відстояти свою незалежність, територіальну цілісність держави.

Вітаючи з Днем Соборності України, бажаю всім нам миру, сили та енергії для того, щоб успішно пронести естафету волелюбності й єднання у майбутнє.



Лунає пісня солов’їна
І вітер віє степовий.
Моя соборна Україна
Знов зустрічає день новий.
Послухай, брате-українцю,
Хоч історично склалось так,
Що територія різниться,
Одна земля у нас, однак.
Ми з вами – це одне єдине,
Ми – це родина: ти і я.
Дві сторони у України,
Та Україна в нас одна.
А ми усі сини і дочки,
Неначе в морі кораблі,
Розкидані по всіх куточках
Всеукраїнської землі.
А наша єдність нездоланна,
Бо в нас тече козацька кров.
За скільки літ нас не здолали,
А отже вистоїмо знов.
Яка ж вдалась сьогодні днина!
Що хочеться співать пісень
Моя соборна Україна
Знов зустрічає новий день.

неділя, 3 січня 2021 р.

виставка-бенефіс «Новий рік на поріг…»

 Кажуть що під Новий рік, все що загадаєш, під ялинку покладеш і цілий рік маєш... Ось і ми загадали як найбільше читачів мати у новому році. Зимові казки чекають на своїх маленьких читачів у Медиатеці гімназії.

 










«Новорічна корида» 
2021 рік за Східним гороскопом Рік Бика. Саме тому пропонуємо вам пригадати мультфільми із героями -
 символами 2021 року. Приємного перегляду!

"Фердинанд"

Крошечка - Хаврошечка


Буренка из Масленкино







понеділок, 28 грудня 2020 р.

Бережіть ваше здоров’я!

 

Про здоров’я взимку дбаємо,

цікаві мультики для вас маємо…

МУЛЬТ-КІНОЗАЛ  НА КАНІКУЛАХ

                                    Найбільше багатство — здоров'я | В гостях у Добрячка 
 
 Цікаві мультики
                                                            Корисні підказки. Імунитет.

                                                                Охоронці здоров'я.


                                                        Смішарики. Їжачок і здоров'я.
                                                                     Стоп, застуда!



З Новорічними святами!


привітання з Новим роком!




Історія Різдва

        Різдво – це народження сина Божого Ісуса Христа. Точної дати, коли він з’явився на світ, у Біблії не вказується. Заведено вважати, що Христос народився у період з 7 по 4 рік до нашої ери. Дату 25 грудня погодили на Ефеському церковному соборі у 431 році.
У святих письменах йдеться, що Марія, мати Христа, була заручена з Йосифом. Але перш ніж вони зійшлися, виявилося, що Марія вагітна від Святого Духа, залишаючись при цьому цнотливою. Та Йосиф не облишив жінку, бо янгол уві сні повідав йому, що у Марії з’явиться син від Бога.
          У ті дні кесар проводив перепис населення і звелів усім вертатися туди, де вони народилися. Тож Йосиф повів вагітну Марію з півночі Ізраїля на південь – до Вифлеєма. Вони йшли кілька днів, а коли прибули до міста своїх предків, вільних місць для ночівлі ніде не було. Подружжю довелося ночувати у печері, яка слугувала хлівом для скота. Там Марія і народила Дитя, яке спочатку явилося у вигляді яскравого світла, а потім перетворилося на маленького хлопчика.

         У цю ж ніч до пастухів, які охороняли свої отари, прийшов ангел Господній. Він розповів їм радісну звістку про народження Спасителя, який забере всі гріхи людства. На небі зійшла зірка, яка вказувала пастухам шлях та зупинилася, коли вони прийшли до Ісуса. Цю зірку назвали Вифлеємською. Вона й досі залишається священним символом для християн, тому на верхівках різдвяних ялинок часто можна побачити восьмикутну зірку.


Як відзначають католицьке Різдво в Україні

      У 2017 році Верховна Рада проголосила католицьке Різдво державним святом. Тож цього року українські католики вже вчетверте відзначатимуть це свято з офіційним вихідним.
Як і у всіх релігійних свят, у Різдва Христового є свої традиції та обряди. До святкування Різдва християни західного обряду починають готуватися ще за 4 тижні. У цей період, який має назву Адвент, вони причащаються та сповідуються у скоєних гріхах.
За 5 днів до визначної дати починається передсвято, яке завершується 24 грудня. У цей день віряни дотримуються суворого посту, який завершується з появою першої вечірньої зорі. Коли вона осяює небо, люди сідають за святковий стіл.


             День святого Миколая є невід’ємною частиною української культури та історії, знати яку не лише важливо, а й цікаво. Нині традиція святкувати цей день відроджується по всій Україні, а дітлахи нетерпляче чекають подарунків на 19 грудня. У школах напередодні свята проводяться уроки, на яких дітей вчать писати святому листа, а найбільше за все у цей день шануються прояви турботи про нужденних.
            Однак доволі багато людей не знають, ким був Миколай та чому його канонізували. У пам’ять про милосердя святого ми вирішили розповісти про це детальніше.
За історичними переказами Миколай народився десь між 270 та 286 роками нашої ери в місті Патарі на півострові Лікія, який є територією сучасної Туреччини. Хлопчик був єдиним сином Феофана та Нони — заможних і глибоко віруючих людей. Саме тому вони з перших днів ростили Миколая в релігійній атмосфері й похрестили його одразу після народження, що в ті часи було рідкістю.
          Миколай виріс і став аскетичною та щедрою людиною, яка в будь-який час могла прийти на допомогу нужденним. З часом він переселився до міста Мира, воліючи присвятити себе науці, і саме там його дядько-єпископ висвятив Миколая у священники. Незабаром після того, як хлопець досяг повноліття, його батьки загинули. А Миколай витратив свій великий спадок на допомогу іншим людям, приносячи час від часу до будинків бідняків їжу, теплі речі, іграшки тощо. Усі добрі справи Миколай робив таємно, але одного разу городяни вистежили його. Коли всі в місті дізнались, хто здатен на такі милосердні вчинки, вони обрали Миколая єпископом — у 325-му році він відвідав Перший Вселенський Собор у Нікеї, який звів імператор Костянтин Великий. За життя Миколай встиг зробити чимало добрих справ. Він визволяв полонених, рятував невинних від смертної кари, неодноразово допомагав бідним на суші та в морі. Завдяки цьому навколо Чудотворця з’явилася велика кількість легенд, і з часом Миколай став одним із найважливіших християнських святих.
          Але ще більше добрих справ приписують святому вже після його смерті в 342 році. Вважається, що його мощі зцілювали хворих, тому церква канонізувала Миколая, а люди стали шанувати його як заступника та покровителя.




неділя, 1 листопада 2020 р.



Сьогодні українці відзначають День української писемності та мови.


День встановлений указом Президента України 6 листопада 1997 року «на підтримку ініціативи громадських організацій… в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем, послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Автор житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; традиційно вважається одним із авторів «Повісті временних літ». Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії. В Медіатеці демонструвався матеріал до Дня української мови та писемності а також презентація про Нестора Літописця. Діти із задоволенням переглянули цікавий матеріал, обговорювали, виказували свою думку...



Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови - полянського, деревлянського та сіверянського. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю, зрідка – латинку в різних варіантах. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова». Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. «русский языкъ»). Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, поняття «українська мова», зрештою, поступово перемогло в усіх українських регіонах.

Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де. В іншому разі вона стане виключно «солов’їною».

Щороку саме в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.





Сценарій бібліотечного заходу День ЯБЛУКА


Книжкова викладка "В яблучко!"

Фотоколлаж свята
















пʼятниця, 30 жовтня 2020 р.

Закінчився Місячник шкільних бібліотек - 2020

 В Медіатеці/бібліотеці гімназії у жовтні проходив Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек під гаслом "Шкільна бібліотека та екологічна просвіта учнів". Підсумовуючи низку заходів, хочется пригадати яскраві моменти, які запам'яталися дітям найбільше.

День птахів. 
«Їх дім – небо». 
Весь минулий тиждень  у Медіатеці працювала жива виставка. Діти приходили послухати щебет пташок і вгадати якої пташки це спів, розмальовували різноманітних птахів, малювали малюнки "Ми за чисте довкілля", робили орігамі птахів та отримували їх у подарунок. Пригадали ми також казки та відомих птахів із казок та мультфільмів: Невміху Горобця із казки "Біда навчить" Л.Українки, красуню - жар - птицю із казки "Коник - горбоконик" Єршова та інших.





Книжкова викладка «Еко День і наш край...
                                         Цікаво знати-прочитай!»




Фіто – подорож «Бібліотека – душі аптека, а природа - лікар народу» 
Учні  2- А і Б класу віртуально мандрували галявинами з лікарськими рослинами, відгадували на запах, яка це лікарська рослина, слухали легенди і корисну інформацію про лікарські рослини, подивилися мультфільм про кульбабку, пили корисні чаї із лісових ягід, мятні та  ромашкові . В кінці заходу всі отримали закладинку у підручник "Я досліджую світ" із лікарськими рослинами, які зустрічалися нам під час подорожі.




понеділок, 19 жовтня 2020 р.

Акція озеленення території гімназії" Молоденькі деревця - гімназії до лиця"






Еко - анкетування . 
Учні 6-8 класів із задоволенням відповідали на запитання анкети.





Учні 2-3 класів розфарбовували розмальовки птахів. 
4-А клас намалювали малюнки"Ми - за чисте довкілля".