Поняття толерантності
Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння
багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення
людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість,
спілкування та свобода думки, совісті і переконань. Толерантність – це єдність
у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, а й політична та правова
потреба. Толерантність – це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу
від культури війни до культури миру.
Толерантність – це не поступка, поблажливість чи
потурання. Толерантність – це, передусім, активна позиція, що формується на
основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. Толерантність у
жодному разі не може бути виправданням посяганню на ці основні цінності.
Толерантність повинні виявляти кожна людина, групи людей та держави.
Толерантність – це обов’язок сприяти утвердженню прав
людини, плюралізму (e тому числі культурного плюралізму), демократії та
правопорядку. Толерантність – це поняття, що означає відмову від догматизму і
абсолютизму, утвердження норм, закріплених у міжнародно-правових актах у галузі
прав людини.
Стосовно поважання прав людини виявлення толерантності не
означає терпимого ставлення до соціальної несправедливості, відмови від своїх
або прийняття чужих переконань. Це означає, що кожен може дотримуватись своїх
переконань і визнає таке саме право за іншими. Це означає визнання того, що
люди з природи своєї відрізняються зовнішнім виглядом, становищем, мовою,
поведінкою і мають право жити в мирі та зберігати свою індивідуальність. Це
також означає, що погляди однієї людини не можуть бути нав’язані іншим.
