1 грудня вся світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

 Цього дня людство згадує про те, яку серйозну загрозу для життя людей несе ця глобальна проблема.

Цей день з'явився в календарі трохи більше, ніж чверть століття тому – в 1988 році. Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це ще одна нагода привернути увагу суспільства до проблем ВІЛ-інфікованих, замислитись над тим, як запобігти поширенню хвороби та згадати про важливість вчасної діагностики ВІЛ-СНІД.

Уперше захворювання на СНІД (синдром набутого імунного дефіциту) було виявлено в 1980 році в Нью-Йорку і Каліфорнії серед гомосексуалістів і наркоманів, що використовують внутрішньовенне введення наркотиків. За декілька років поширення СНІДу набуло характеру всесвітньої епідемії, що охопила населення практично усіх країн. До 1996 року у світі раховувалося вже більше ніж 21 мільйом інфікованих.

У 1988 році серйозно стурбованими урядами була організована зустріч міністрів охорони здоров'я найбільших країн світу. На ній уперше привселюдно пролунав заклик до соціальної терпимості та розширення обміну інформацією щодо ВІЛ-інфікованих. Тоді також було вирішено оголосити 1 грудня Міжнародним днем боротьби зі СНІДом

За оцінками ЮНЕЙДС, 35,7 мільйона осіб у віці від 15 до 49 років інфіковані ВІЛ, з них 26 мільйонів – працюючі люди.

У листопаді 2013 року Кабінет міністрів України затвердив Національну програму протидії ВІЛ/СНІДу в Україні на 2014-2018 роки. Завдання нової Загальнодержавної програми полягає в посиленні найбільш ефективних заходів і напрацювань попередньої п'ятирічної програми з урахуванням провідного міжнародного досвіду та експертних рекомендацій Організації об'єднаних націй.

Документ передбачає фінансування Програми у розмірі 7,56 млрд грн Зокрема, до кінця 2018 року планується витратити на боротьбу з ВІЛ 5,6 млрд грн із держбюджету, 460 млн грн із місцевих бюджетів і 1,5 млрд грн донорських коштів Глобального фонду боротьби зі СНІДом.

Заходи, що традиційно проводяться в цей день, традиційно відбуваються із символом – Червоною стрічкою. Її вигадав художник Франк Мур.
У 1991 році цей символ був використаний вперше. Тепер кожен, хто надягає Червону стрічку 1 грудня, висловлює свою надію на майбутнє без СНІДу.

Бібліотека гімназії підготувала виставку матеріалів до Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом, де можна ознайомитися із останніми новинами за цією світовою проблемою, відповісти на запитання анкети та взяти спеціальну літературу з тренінгами для старшокласників "Захисти себе від ВІЛ"

День пам'яті жертв голодоморів: Страшні сторінки української історії, які не варто забувати

У сьогоденному різноманітті продуктів харчування важко навіть уявити, що у 1932-1933 роках в українців зовсім не було харчів. Щоб вижити, люди їли кору дерев, жолуді, на полях визбирували залишки зерна, картоплі чи буряків. Проте за такі вчинки жорстоко карали.

Розповідаємо детальніше, з яких причин в Україні був запроваджений День пам’яті жертв голодоморів.

Історія дня пам’яті

Відзначення цього дня започаткували з указом президента України Леоніда Кучми № 1310/98 від 26 листопада 1998 року як "День пам'яті жертв голодоморів". У 2000 році назва була змінена на "День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій", а 2004 року – на "День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій". З 2007 року назва звучить як "День пам'яті жертв голодоморів".

Хоча між експертами точаться суперечки – як називати цей день: пам'яті Голодомору чи голодоморів, адже їх було три. Частина українських істориків та громадських діячів вважає за доцільне відзначення як Дня пам'яті жертв Голодомору, бо на сьогодні в Україні на юридичному та законодавчому рівні статус Голодомору має лише один геноцид, 1932—1933 рр.

День пам’яті відзначається щорічно в четверту суботу листопада.

Страшні сторінки української історії

Голодомор – це геноцид українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом з наміром знищити цілком чи частково українську національну групу. Ця кваліфікація випливає із Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року "Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього" та Закону України "Про Голодомор 1932–1933 років в Україні" від 28 листопада 2006 року.

Трагедія Голодомору 1932-1933 років в Україні офіційно заперечувалася владою СРСР протягом багатьох десятиріч.

Восени 1932 року комуністи розпочали спеціальну каральну операцію – масовий штучний голод, унаслідок якого загинули мільйони людей. Заборона ведення статистики смертності унеможливлює встановлення точної кількості й вичерпного поіменного списку жертв. Зазначається, що померло більше 7 млн українців.

Штучний голод був спричинений масовою конфіскацією врожаю – у селян примусово забирали продукти харчування та худобу. У ті часи влада заборонила виїзд голодуючих за межі України, прийом допомоги для голодних людей із-за кордону та наказала навмисно псувати продукти харчування, які не можна було конфіскувати.

На практиці це відбувалося наступним чином – бригади ходили від двору до двору та обшукували найменші шпаринки, де селяни могли сховати продукти, і забирали все до останнього. Селяни вдавались до різних способів приховування зерна: висипали у скрині й прикривали одягом, заносили на горища, закопували у землі, навіть насипали в пляшки, залиті смолою й сховані в криницях чи ставках.

Спогади тих, хто пережив голодомор, свідчать про штучне створення голоду. Зі спогадів Катерини Никогда, 1922 року народження (село Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області): "У брата мого чоловіка Павла було дванадцятеро дітей. 1932 року активісти увірвались до хати [в селі Матусів Шполянського району Черкаської області] і почали конфісковувати всі продукти. Його жінка Ганна голосила, указуючи на дітей, змилуватись заради Бога, над ними. Її відштовхнули, а один з червоноармійців, зазирнув у піч і забрав навіть останній горщик з квасолею. Чоловіків брат, його жінка й всі діти не дожили до наступної весни".

І таких сімей було безліч. Щоб знайти бодай трохи продуктів, люди ходили на поля після збору врожаю і вишуковували залишене зерно, картоплю, буряки. Такі дії жорстоко каралися.

За свідченнями очевидця із села Долотецьке Вінницької області, 1913 року народження, за підібрані кілька цибулин убивали навіть дітей: "12-річний Сидір, що опух з голоду, пішов на колгоспне поле після того, як уже був зібраний врожай. Серед замерзлих грудок хлопець знайшов п’ять цибулин — не зерна, не центнер буряків, а цибулю. Хотів принести родині, з 12 членів якої залишилися батько і молодша сестричка. Так, голова колгоспу, якого прислали звідкись, як побачив такий "злочин", наздогнав його. Хлопець навіть не тікав, бо сил не було. Завалив дитину і став по-звірячому гамселити, щоб не крав колгоспне майно. Наостанок ударив руків'ям револьвера по голові, від чого бідолаха одразу і помер. У селян на очах — ті навіть не в силах були заступитися — такий собі "виховний момент" для решти, хто насмілився вижити".

Намагаючись вижити, люди готували щось їстівне з листя та кори дерев, буряну. Вживали також горобців, галок, слимаків, пуголовків, жаб, ящірок, мишей, котів та собак, трупи домашньої худоби. Від голоду люди втрачали розум – траплялися випадки канібалізму.

А в цей час радянська влада відправляла надлишки зерна на експорт, а іноді просто знищувала такий необхідний для українців хліб.

День Гідності та Свободи

Календарі різних країн: Україна

Україна, 2014-й: «Україна - це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції - наш Майдан 2004-го року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-го року, Революція Гідності. Це був дуже важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи», - зазначив глава держави, Петро Порошенко.

Раніше Указом від 19 листопада 2005 року № 1619/2005, Президент України Віктор Ющенко встановив свято - День Свободи. Було запропоновано святкувати це свято щорічно, 22 листопада, з метою затвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, виховання почуттів національної гідності.

День Свободи в Україні був затверджений Президентом України Віктором Ющенко, враховуючи історичне значення революційних настроїв.

22 листопада 2004 дата початку «помаранчевої» революції в Україні, компанії загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших акцій громадянської непокори проти свавілля влади. Події були організовані та проведені прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді - грудні 2004 року.

Акція почалася після оголошення Центральною виборчою комісією результатів другого туру президентських виборів (у результаті першого визначилися два кандидати - Віктор Ющенко і Віктор Янукович), згідно з якими переміг В.Ф.Янукович. Після рішення Верховного суду було проведено повторне голосування другого туру, в результаті якого президентом України став Віктор Ющенко.

На жаль, влада, встановлена в Україні на той момент, не змогла реалізувати більшості очікувань, покладених на неї українським суспільством.

Згодом, наступним Президентом України став Віктор Янукович. День Свободи в Україні був скасований і об’єднаний з Днем Соборності України Указом від 30 грудня 2011 №1209 / 2011 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят" і відзначався з 2012 року - 22 січня.

Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації «братнім російським народом» Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України, відповідно до Указу Президента України Петра Порошенка № 872/2014 від 13-го листопада 2014-го року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддаючи належне шанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004-го року і в листопаді 2013 - лютому 2014 стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору, святковий День отримав нове дихання. «Встановити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада» - йдеться в Указі № 872/2014.

 Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з шаною зберігати і захищати цей безцінний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава Йому за цю прекрасну країну - Україну!

Всесвітній день вітань

Всі дні та дати по темі: Незвичайні свята, всесвітні дні і міжнародні свята

Вітаємо Вас! Ця проста і нехитра дія знайома кожному з нас. Ми здійснюємо її, майже не замислюючись про це. Своїм привітанням ми розташовуємо до себе співрозмовника, відкриваємося перед ним, створюємо дружню обстановку. Привітанням можна показувати безліч почуттів та емоцій, своє особливе ставлення до людини. Ця проста дія універсальна і застосовуєтся до початку будь-яких ситуацій, надаючи позитивний вплив на будь-який процес.

Всесвітній день вітань став щорічно відзначатися починаючи з 1973-го року. За даними проекту DilovaMova.com, своїм виникненням він зобов’язаний двом братам - Брайану і Майклу Маккомак. Проживаючи в Сполучених Штатах Америки на піку холодної війни їм, як і іншим простим людям, неможливо було не відчувати ту гостру напруженість, яка панувала в той час між двома ядерними супердержавами. Відчуття ймовірності початку всесвітнього катастрофічного ядерного безумства було настільки високо, що багато людей просто не витримували цієї напруги і жахливої прийдешньої перспективи, кидаючись навіть в абсолютно комічні, як здається сьогодні крайнощі. Гнітюча і ворожа обстановка парила у повітрі.

Протестуючи проти такої тупикової ситуації, проявляючи свою громадянську позицію, вони знайшли простий і ефективний загальнолюдський спосіб боротьби з таким станом справ. Склавши листи зі щирими і привітними вітаннями, брати відправили їх у всі кінцівки світу. У текстах цих листів вони абсолютно не нав’язували ідеї боротьби за мир у всьому світі, лише просили одержувача просто привітати ще кого-небудь таким же чином, хоча б декілька людей ...

Ця чудова ідея знайшла відгук як серед керівників окремих держав, так і серед широкої маси простих людей. З цих пір щорічно 21-го листопада повсюдно став відзначатися воістину народний Всесвітній день привітань, день позитивного настрою і радісних емоцій.

 Вітайте один одного. Вітайте незнайомих Вам людей! Це надає тільки сприятливі наслідки, знімає напруженість, відкриває життю не тільки Вас, а й тих, кому адресовано Ваше привітання! Вітаємо Вас!

Свято гарбузової каші

15 листопада для груп продовженого дня проведено свято гарбузової каші.
Учні 1-4 класів дізналися багато про лікувальні, корисні властивості гарбуза.  Інсценували казку по новому "Ходить гарбуз по городу", відповідали на питання вікторини, шукали асоціації між овочами та їх описом. Всі активісти отримали цукерки та солодкі шоколадні медалі. На завершення свята всі фотографувалися , смакували смачну гарбузову кашу з родзинками. Свято сподобалося як дітям, так і вчителям. Ми символічно попрощалися із Золотою Осіню і з нетерпінням будемо чекати Білосніжну Зимоньку із новорічними святами, веселими канікулами та розвагами...