Різдво – це народження сина Божого Ісуса Христа. Точної дати, коли він з’явився на світ, у Біблії не вказується. Заведено вважати, що Христос народився у період з 7 по 4 рік до нашої ери. Дату 25 грудня погодили на Ефеському церковному соборі у 431 році. У святих письменах йдеться, що Марія, мати Христа, була заручена з Йосифом. Але перш ніж вони зійшлися, виявилося, що Марія вагітна від Святого Духа, залишаючись при цьому цнотливою. Та Йосиф не облишив жінку, бо янгол уві сні повідав йому, що у Марії з’явиться син від Бога. У ті дні кесар проводив перепис населення і звелів усім вертатися туди, де вони народилися. Тож Йосиф повів вагітну Марію з півночі Ізраїля на південь – до Вифлеєма. Вони йшли кілька днів, а коли прибули до міста своїх предків, вільних місць для ночівлі ніде не було. Подружжю довелося ночувати у печері, яка слугувала хлівом для скота. Там Марія і народила Дитя, яке спочатку явилося у вигляді яскравого світла, а потім перетворилося на маленького хлопчика. У цю ж ніч до пастухів, які охороняли свої отари, прийшов ангел Господній. Він розповів їм радісну звістку про народження Спасителя, який забере всі гріхи людства. На небі зійшла зірка, яка вказувала пастухам шлях та зупинилася, коли вони прийшли до Ісуса. Цю зірку назвали Вифлеємською. Вона й досі залишається священним символом для християн, тому на верхівках різдвяних ялинок часто можна побачити восьмикутну зірку.
Як відзначають католицьке Різдво в Україні
У 2017 році Верховна Рада проголосила католицьке Різдво державним святом. Тож цього року українські католики вже вчетверте відзначатимуть це свято з офіційним вихідним. Як і у всіх релігійних свят, у Різдва Христового є свої традиції та обряди. До святкування Різдва християни західного обряду починають готуватися ще за 4 тижні. У цей період, який має назву Адвент, вони причащаються та сповідуються у скоєних гріхах. За 5 днів до визначної дати починається передсвято, яке завершується 24 грудня. У цей день віряни дотримуються суворого посту, який завершується з появою першої вечірньої зорі. Коли вона осяює небо, люди сідають за святковий стіл.
День святого Миколая є невід’ємною частиною української культури та історії, знати яку не лише важливо, а й цікаво. Нині традиція святкувати цей день відроджується по всій Україні, а дітлахи нетерпляче чекають подарунків на 19 грудня. У школах напередодні свята проводяться уроки, на яких дітей вчать писати святому листа, а найбільше за все у цей день шануються прояви турботи про нужденних. Однак доволі багато людей не знають, ким був Миколай та чому його канонізували. У пам’ять про милосердя святого ми вирішили розповісти про це детальніше. За історичними переказами Миколай народився десь між 270 та 286 роками нашої ери в місті Патарі на півострові Лікія, який є територією сучасної Туреччини. Хлопчик був єдиним сином Феофана та Нони — заможних і глибоко віруючих людей. Саме тому вони з перших днів ростили Миколая в релігійній атмосфері й похрестили його одразу після народження, що в ті часи було рідкістю. Миколай виріс і став аскетичною та щедрою людиною, яка в будь-який час могла прийти на допомогу нужденним. З часом він переселився до міста Мира, воліючи присвятити себе науці, і саме там його дядько-єпископ висвятив Миколая у священники. Незабаром після того, як хлопець досяг повноліття, його батьки загинули. А Миколай витратив свій великий спадок на допомогу іншим людям, приносячи час від часу до будинків бідняків їжу, теплі речі, іграшки тощо. Усі добрі справи Миколай робив таємно, але одного разу городяни вистежили його. Коли всі в місті дізнались, хто здатен на такі милосердні вчинки, вони обрали Миколая єпископом — у 325-му році він відвідав Перший Вселенський Собор у Нікеї, який звів імператор Костянтин Великий. За життя Миколай встиг зробити чимало добрих справ. Він визволяв полонених, рятував невинних від смертної кари, неодноразово допомагав бідним на суші та в морі. Завдяки цьому навколо Чудотворця з’явилася велика кількість легенд, і з часом Миколай став одним із найважливіших християнських святих. Але ще більше добрих справ приписують святому вже після його смерті в 342 році. Вважається, що його мощі зцілювали хворих, тому церква канонізувала Миколая, а люди стали шанувати його як заступника та покровителя.
неділю, 1 листопада 2020 р.
Сьогодні українці відзначають День української писемності та мови.
День встановлений указом Президента України 6 листопада 1997 року «на підтримку ініціативи громадських організацій… в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».
Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем, послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Автор житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; традиційно вважається одним із авторів «Повісті временних літ». Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії. В Медіатеці демонструвався матеріал до Дня української мови та писемності а також презентація про Нестора Літописця. Діти із задоволенням переглянули цікавий матеріал, обговорювали, виказували свою думку...
Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови - полянського, деревлянського та сіверянського. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю, зрідка – латинку в різних варіантах. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).
Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова». Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. «русский языкъ»). Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, поняття «українська мова», зрештою, поступово перемогло в усіх українських регіонах.
Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де. В іншому разі вона стане виключно «солов’їною».
Щороку саме в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.
В Медіатеці/бібліотеці гімназії у жовтні проходив Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек під гаслом "Шкільна бібліотека та екологічна просвіта учнів". Підсумовуючи низку заходів, хочется пригадати яскраві моменти, які запам'яталися дітям найбільше.
День птахів.
«Їх дім – небо».
Весь минулий тиждень у Медіатеці працювала жива виставка. Діти приходили послухати щебет пташок і вгадати якої пташки це спів, розмальовували різноманітних птахів, малювали малюнки "Ми за чисте довкілля", робили орігамі птахів та отримували їх у подарунок. Пригадали ми також казки та відомих птахів із казок та мультфільмів: Невміху Горобця із казки "Біда навчить" Л.Українки, красуню - жар - птицю із казки "Коник - горбоконик" Єршова та інших.
Книжкова викладка «Еко День і наш край...
Цікаво знати-прочитай!»
Фіто – подорож «Бібліотека – душі аптека, а природа - лікар народу»
Учні 2- А і Б класу віртуально мандрували галявинами з лікарськими рослинами, відгадували на запах, яка це лікарська рослина, слухали легенди і корисну інформацію про лікарські рослини, подивилися мультфільм про кульбабку, пили корисні чаї із лісових ягід, мятні та ромашкові . В кінці заходу всі отримали закладинку у підручник "Я досліджую світ" із лікарськими рослинами, які зустрічалися нам під час подорожі.
«Європейський тиждень місцевої демократії» - нова політична ініціатива Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи та Європейського комітету місцевої та регіональної демократії. Цей захід має щорічно організовуватися місцевими органами влади усіх держав - членів Ради Європи з метою просування принципів місцевої демократії та сприяння демократичній участі на місцевому рівні.
Основними цілями проведення «Європейського тижня місцевої демократії» є:
- підвищення рівня обізнаності громадян Європи стосовно діяльності місцевих органів виконавчої влади та можливості брати участь у прийнятті рішень на місцевому рівні;
- заохочення членів муніципальних рад та державних службовців до участі у демократичному процесі на місцевому рівні з метою запровадження стандартів публічної етики як основи відносин з громадянами;
- розвиток місцевої демократії як компоненту становлення демократичної Європи та інформування громадськості про роль Ради Європи у цьому процесі.
Головною метою Тижня є активізація процесів розповсюдження інформації щодо принципів, надбань та досягнень функціонування місцевої демократії в Україні та Європі, сприяння обізнаності населення щодо можливостей вирішення питань місцевого значення та залученню громадян до прийняття управлінських рішень, надання можливостей для ознайомлення з роллю Ради Європи та інших інституцій спільної Європи в області розвитку місцевої демократії.
Відповідно до принципів демократичного розвитку забезпечення вільне отримання інформації стосовно можливостей участі громадян у суспільно-політичному житті їх міст та регіонів є головною передумовою здійснення ефективного та дієвого управління на місцях. Розповсюдження інформації про діяльність місцевих органів влади, ознайомлення громадян з основними принципами їх роботи, привернення уваги населення селищ, міст та регіонів до того, що їхня участь у місцевих справах є найважливішим чинником життєздатності демократії, поширення інформації про різні форми та можливості участі в прийнятті рішень на місцевому рівні активно сприяє розширенню участі населення у соціальному, культурному, економічному та політичному житті.
В нашій гімназії протягом Європейського тижня місцевої демократії було проведено такі заходи:
Серед старшокласників було проведено бліц-опитування: «Демократія очима дітей» Відповіді старшокласників були різносторонніми та обдуманими.
13 жовтня 2015 року серед шостих класів була проведена гра-вікторина «Відкриваємо для себе Європу: розвиток місцевої демократії». Діти були активними гравцями. Гра проходила в атмосфері доброзичливості, командної підтримки. Після підбиття підсумків, виявилося, що перемогла дружба та європейські цінності.
Книжково - ілюстративна виставка літератури :"Місцева демократія і її загально - європейська цінність. " привернула увагу всіх учнів відвідавших бібліотеку на протязі тижня.
Активна просвіта громадян щодо сучасних європейських інструментів та механізмів сприяння місцевій і регіональній демократії має перетворити їх на палких прихильників процесу євроінтеграції.
1 - 31 жовтня 2020 року в рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек в бібліотеці та Медіатекі гімназії проходитиме Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек..
Планові заходи:
1.День відкритих дверей у бібліотеці 1-11 кл.
2. День птахів. «Їх дім – небо». 3,4,5 класи
3. Книжкова
викладка «Цікаво знати-прочитай!»
4. Прем’єра віртуальної книжкової виставки « Вода – краса
Землі».6-7 класи.
5. Екологічне
асорті. Проведення ЕКОдня у Медіатеці.-21 жовтня у День яблука.
6 . Фіто – подорож «Бібліотека – душі аптека, а
природа - лікар народу» для учнів 2-х, 3-х класів.
7. Посвята другокласників у читачі - 2-
кл., медіатека.
8. Мережева акція
«Життя відомих котів та собак» для учнів 5-7
класів.
