Назва організації — абревіатура, утворена першими літерами англійських слів poets — поети, essayists — нарисовці, novelists — романісти. Цікаво, що абревіатура в даному випадку збігається зі словом «pen» — ручка в перекладі з англійської.
Ідея її створення належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першим президентом ПЕН-клубу став Джон Голсуорсі. У 1923 році відбувся перший міжнародний конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, у той час ПЕН-центри були створені в 11 країнах світу. Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах.
Це міжнародне об'єднання письменників, яке, як сказано в Хартії ПЕН-клубу, «виступає на захист принципів свободи інформації всередині кожної країни і між всіма країнами. Його члени зобов'язуються виступати проти придушення свободи слова в будь-якій її формі в тих країнах і суспільствах, до яких вони належать, а також у всьому світі, коли це можливо. ПЕН-клуб виступає в захист свободи друку і проти довільного застосування цензури в мирний час.
ПЕН-клуб вважає, що необхідне просування людства до більш високих форм політичної та економічної організації вимагає вільної критики уряду, органів управління та політичних інститутів. Оскільки свобода припускає добровільну стриманість, члени ПЕН-клубу зобов'язуються виступати проти таких негативних аспектів вільної преси, як брехливі публікації, навмисна фальсифікація, спотворення фактів або тенденційно безчесно їх інтерпретація заради політичних, групових і особистих цілей».
Немає коментарів:
Дописати коментар