* ЗОРЯНИК *

 

8-9 травня в Україні - День пам’яті та примирення та   День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Указом в Україні встановлюється День пам’яті та примирення, який повинен відзначатися щороку 8 травня.
Понад два десятки років після відновлення незалежності України дата 9 травня святкувалась як “День Перемоги” за типово радянськими зразками. Внаслідок цього, а також за “сприяння” російської пропаганди, у інформаційному просторі нашої держави зберігалися старі, створені комуністичною пропагандою, та поширювалися народжені вже у нинішній Росії міфи про Другу світову війну, які мають на меті:
– викривлення історичної реальності задля посилення власного ідеологічного домінування;
– применшення ролі наших співвітчизників у війні;
– провокування політичних і суспільних конфліктів в Україні на історичному підґрунті;
– спекуляції щодо співпраці українських воїнів з нацистським режимом;
– спробу реабілітації злочинів комуністичного режиму.
Якщо звернутися до досвіду відзначення дат 8 і 9 травня у деяких країнах світу, то назви свят говорять самі за себе: у Великій Британії та країнах Співдружності – “День Перемоги в Європі” (7 травня); у Вірменії – “День Миру”; у Норвегії – “День визволення”; у Словаччині – “День перемоги над нацизмом”; у США – “День Пам’яті” (кінець травня); у Франції – “День Перемоги”; у Чехії – “Національний День”.
22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію №A/RES/59/26, в якій проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення . У зв’язку з цим було визначено, що державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, щороку відзначати один або два дні (8 і 9 травня) як данину пам’яті всіх жертв Другої світової війни.
Україна обрала європейський шлях розвитку, що передбачає і прийняття європейських моральних і культурних цінностей, у тому числі у вшануванні пам’яті про жертв воєн і конфліктів. Європейський підхід – це передусім вшанування пам’яті усіх жертв війни для недопущення подібних трагедій у майбутньому.
Історична довідка
Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло за різними оцінками від 50 до 85 мільйонів людей. Упродовж 21 місяця цієї війни СРСР та Третій Рейх виступали як союзники, а від 22.06.1941 вступили у військову конфронтацію, що увійшла в історію як німецько-радянська або, в радянській історіографії, Велика Вітчизняна війна 1941–1945 років. Цей конфлікт не є тотожний поняттю Другої світової війни. Війна між СРСР і Німеччиною та її союзниками була складовою більш широкого хронологічно і географічно глобального конфлікту, про що раніше дуже часто забувала згадувати радянська історіографія, а тепер – російська пропаганда.
Війна для України почалася 1 вересня 1939 р. із нападу нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової війни на боці Німеччини став Радянський Союз.
Внаслідок переділу Центральної і Східної Європи між нацистами і комуністами до складу Радянського Союзу у 1939 році були включені території Західної України та Західної Білорусії, а в 1940 році – країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина. Таким чином, можна говорити про те, що термін “Велика Вітчизняна війна” для України (червень 1941 – травень 1945) з історичної, хронологічної і географічної точки зору некоректний від першого дня війни – 1 вересня 1939 року, і до останнього – 2 вересня 1945 року. Друга світова війна для України не обмежувалася лише бойовими діями та окупацією її сучасної території, але й включала участь українців у бойових діях на всіх воєнних театрах.
Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси і часом вбивати інших українців. Поруч із тим, слід наголосити на внеску саме українців у розгром нацизму і згадати як про солдат Радянської армії (понад 6 млн) та вояків УПА (понад 100 тис.), так і про тих українців і вихідців з України, які перебували у військових з’єднаннях інших держав: Польщі (120 тис. у 1939 р.), США (до 80 тис. у 1945 р.), Канади (до 45 тис. у 1945 р.), Франції (до 5 тис. у 1940 році). З різних причин українці воювали і по інший бік: у військах Німеччини (від 600 осіб у 1939 році до 250 тис. у 1941-45 рр.), Румунії (24 тис.), Угорщини (до 20 тис.), Словаччини (до 2 тис.), Хорватії (1,5 тис.).
Прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять 8-10 млн. осіб, економічні – 285 млн тогочасних рублів. Друга світова війна відкрила для українців руйнівну “силу” обох тоталітарних режимів. Всім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл). Разом з тим довгий час замовчувались численні злочини комуністичного режиму на нашій землі. Серед яких – розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року; підрив Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих в море разом із санітарними машинами тощо.
Із Україною також пов’язане і завершення війни. 2 вересня 1945 р. генерал Кузьма Дерев’янко від імені СРСР приймав беззастережну капітуляцію Японії.
Мета проведення заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення, у ракурсі подій минувшини й сьогодення:
– висвітлити для широкого учнівського загалу “ціну” війни – реальні людські та матеріальні втрати України в результаті Другої світової війни;
– наголосити на внеску України в перемогу антигітлерівської коаліції над нацистською Німеччиною та її союзниками;
– звернути увагу на участь українців у арміях та військових формувань інших країн;
– сприяти формуванню кожного учня/учениці як особистості, яка усвідомлює свою належність до Українського народу, сприймає війну як складний суспільно-політичний процес, протистояння між країнами, народами, поглядами, але завжди – як лихо, як руйнівний процес, що дорого коштує кожному громадянину й руйнує економіку, культури держав та долі звичайних людей.

     

                       Художні фільми, які відображають події Другої світової війни
(Фільми, рекомендовані для перегляду учнями 10–11 класів)
“Батальоны просят огня” (1985 СРСР Володимир Чеботарьов), Олександр Боголюбов; “Бункер” (2004 Німеччина, Італія, Австрія Олівер Хіршбігель); “В бой идут одни “старики” (1973 СРСР Леонід Биков); “Велика втеча” (1963 США Джон Стьорджес); “Великий диктатор” (1940 США Чарльз Чаплін); “Вишневі ночі” (1994 Україна Аркадій Мікульський); “Владика Андрій” (2008 Україна Олесь Янчук); “Врятувати рядового (1998 США Стівен Спілберг Райана”); “Далекий постріл” (2005 Україна Валерій Шалига); “До побачення, діти” (1987 Франція, Німеччина Луї Маль); “Катинь” (2007 Польща Анджей Вайда); “Книжкова злодійка” (2014 США, Німеччина Брайан Персівал); “Листи з Іводзіми” (2006 США Клінт Іствуд); “Міст надто далеко” (1977 США, Великобританія Річард Аттенборо); “Міст через річку Квай” (1957 США Девід Лінн); “Молоді леви” (1958 США Едвард Дмитрик); “На войне как на войне” (1968 СРСР Віктор Тригобович); “Незламна” (2015 Україна, РФ Сергій Мокрицький); “Незламний” (2015 США Анджеліна Джолі); “Нескорений” (2000 Україна Олесь Янчук); “Операція “Валькірія” (2008 США, Німеччина Браян Сінгер); “Паттон” (1970 США Франклін Джей Шеффнера); “Піаніст” (2002 Франція Роман Поланскі), “Перл Харбор” (2001 США Майкл Бей); “Послання” ( 2009 Китай Чень Ко-фу); “Прапори наших батьків” (2006 США Клінт Іствуд); “Святі і солдати. Бортове кредо” (2003 США Райан Літтл), “Список Шиндлера”, (1993 США Стівен Спілберг); “Сталінград” (1992 Німеччина Йозеф Вільсмайєр); “Той Хто Пройшов Крізь Вогонь” (2012 Україна, ПЦ); “Інсайтмедіа” Михайло Іллєнко; “Хлопчик у смугастій піжамі” (2008 Великобританія, США Марк Хєрман); “Чорна книга” (2006 Нідерланди Пол Верховен); “Четыре танкиста и собака” (1966 Польща Андзей Чекальський).

Документальні фільми про події Другої світової війни

“1377 спалених заживо” (2009 Україна, т/к “ІНТЕР” Іван Кравчишин); “1941. Заборонена правда” (2013 Україна, студія “Телекон” Ігор Кобрин); “Апокаліпсис: Друга світова війна” (2009 Франція, ECPAD Ізабель Кларк); “Битва за Киев” (2013 Україна, т/к “ІНТЕР” Олексій Лябах); “В августе 43-го” (2013 Україна, Robinzon.TV Ігор Піддубний); “Визволення” (2014 Україна, “07 Продакшн” Олексій Лябах); “Війна. Український рахунок” (2002 Україна, т/к “Студія 1+1” Сергій Буковський); “Війна без переможців” (2002 Україна, т/к “ІНТЕР” Ігор Чижов); “Війна та мир; окупація” (2007 Україна, ООО “Профі-ТВ” Ярослав Геляс, Володимир Ніколаєць); “Війна та мир: евакуація” (2009 Україна, “07 Продакшн” Ярослав Геляс, Володимир Ніколаєць); “Двобій на Дніпрі” (2013 Україна, Світлана Красножон т/к Перший Національний); “Друга світова війна в кольорі” (2009 Велика Британія, WorldMediaRightsWestwingStudi os Джонатан Мартин); “Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941” (2010 Україна, “Invertpictures” Тарас Химич); “Місто, яке зрадили” (2008 Україна, т/к “ІНТЕР” Андрій Цаплієнко); “Між Гітлером і Сталіним: Україна у Другій світовій війні” (2005 Україна, Канада, Українсько- канадський дослідно- документаційний центр Святослав Новицький); “Несчастливая “Звезда”. Третья битва за Харьков. Хроники (2013 Україна, Robinzon.TV Ігор Піддубний); “НКВД и Гестапо. Братья по крови”* (2009 Білорусь, Польша, т/к БелСат Володимир Самойлов); “ОУН–УПА: війна на два фронти” (2006 Україна, т/к НТН Андрій Санченко); “Радянська історія” (2008 Латвія Едвін Шноре); “Рівень секретності “18” (2011 Україна, т/к “Студія 1+1” Володимир Рибась); “Солдати Імперій. Різні адреси війни” (2014 Україна, т/к Перший Національний Сніжана Потапчук); “УПА. Тактика боротьби” ( 2007 Україна, т/к Перший Національний Сергій Братішко); “Харьков 1941-43 гг. Жизнь, как она есть” (2014 Україна, Robinzon.TV Ігор Піддубний); “Хроніка Української Повстанської Армії 1942–1945” (2014 Україна, ГО Українська Галицька Асамблея Тарас Химич); “Ціна перемоги” (2007 Україна, т/к “ТОНІС” Сергій Братішко, Віталій Загоруйко), “Чернігівський рубіж. 1941-1943” (2013 Україна, т/к “Дитинець” Ігор Левенок); “Чорна піхота” (2010 Україна, т/к “ІНТЕР” Іван Кравчишин).

Творчість українських письменників і поетів,
яка розкриває події та наслідки війни

1. Андрусяк М. Брати грому. Художньо-документальна повість / Михайло Андрусяк – Коломия : Видавничо-поліграфічне товариство “Вік”, 2005. – 829 с.
2. Астафьев В. Прокляты и убиты / Виктор Астафьев // Собр. cоч. в 15 т. – Том 10. – Красноярск : Офсет, 1997.
3. Багряний І. Огненне коло / Іван Багряний. – Х.: Фоліо, 2009. – 443 с.
4. Багряний І. Людина біжить над прірвою: для ст. шк. віку / Іван Багряний – К. : Школа, 2009. – 320с.
5. Гончар О. Катарсис / Олесь Гончар – К.: Український Світ, 2000. – 136 с.
6. Гончар О. Людина і зброя / Олесь Гончар // Гончар О. Вибрані твори. У 4-х т. – К.: Сакцент Плюс, 2005. – Т. 3. – 320 с.
7. Гончар О. Прапороносці / Олесь Гончар // Гончар О. Вибрані твори. У 4-х т. – К.: Сакцент Плюс, 2005. – Т. 4. – 416 с.
8. Гуменна Д. Хрещатий Яр (Київ 1941 – 1943): роман-хроніка / Докія Гуменна. – К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2001. – 408 с.
9. Довженко О. Відступник / Олександр Довженко // Довженко О. Кіноповісті. оповідання. – К: Наукова думка, 1986. – С. 571–575.
10. Довженко О. На колючому дроті / Олександр Довженко // Довженко О. Кіноповісті. оповідання. – К: Наукова думка, 1986.
11. Довженко О. Ніч перед боєм / Олександр Довженко // Довженко О. Кіноповісті. оповідання. – К: Наукова думка, 1986. – С. 562–570.
12. Довженко О. Стій, смерть, зупинись! / Олександр Довженко // Довженко О. Кіноповісті. оповідання. – К: Наукова думка, 1986. – 578 c.
13. Довженко О. Україна в огні: кіноповість / Олександр Довженко. – К: Видавництво “Україна”, 2004. – 144 с.
14. Довженко О. Щоденник (1941-1956) / Олександр Довженко // Довженко О. Зачарована Десна: кіноповість; Україна в огні: кіноповість; Щоденник (1941-1956) / О. Довженко. – К.: Веселка, 1995. – 576 с.
15. Довженко О. Щоденникові записи, 1939-1956 = Дневниковые записи, 1939-1956 / О. П. Довженко. – Харків: Фоліо, 2013. – 879 с.
16. Загребельний П. Дума про невмирущого / Павло Загребельний. – Х.: Фоліо, 2003. – 398 с.
17. Загребельний П. Європа 45 / Павло Загребельний. – Х.: Фоліо, 2003. – 608 с.
18. Іваничук Р. Вогняні стовпи / Роман Іваничук – Харків: Фоліо, 2011. – 507 с.
19. Міщенко Д.О. Батальйон необмундированих: повість / Дмитро Міщенко – К.: Молодь, 1995. – 80 с.
20. Самчук У. На білому коні. На коні вороному / Улас Самчук. – К.: Українська прес-група, 2012. – (Бібліотека газети “День”. Серія “Бронебійна публіцистика”).
21. Самчук У. П’ять по дванадцятій. Записки на бігу / Улас Самчук. – Буенос-Айрес: Видавництво Миколи Денисюка, 1954. – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/memuari/382- samchuk-u-p-yat-po-dvanadtsyatiy/
22. Самчук У. Чого не гоїть огонь / Улас Самчук. – К.: МАУП, 2008. – (Бібліотека української героїки).
Добірка українських пісень про мужність, патріотизм українців і трагедію війни
Повстанські пісні:
1. “Балада про повстанця” (сл. Є. Лещук)
2. “Гей, готуйте, хлопці, зброю” (автори слів і музики не відомі)
3. “Збудись, Україно!” (автори слів і музики не відомі)
4. “Ой, під гаєм”(автори слів і музики не відомі)
5. “Ой, у лузі червона калина” (автори слів і музики не відомі)
6. “Що то за прапор лопотить?”(автори слів і музики не відомі)
7. “40 повстанців” (автори слів і музики не відомі)
Пісні про мужність та героїзм українців:
8. “Буде нам з тобою що згадати” (автори невідомі)
9. “Йшли селом партизани” (народна пісня)
10. “Коли ми вмирали” (народна пісня)
11. “Лента за лентою” (сл. М. Сороколіта, муз. В. Заставний)
12. “Нас весна не там зустріла” (народна пісня)
13. “Наші партизани” – музичний проект Т. Чубая та А. Кузьменка
14. “Не кажучи нікому” (О. Положинський)
15. “У сні не воюють солдати” (А. Малишко, П. Майборода)
16. “Чорними хмарами вкрита руїна” (народна пісня)
17. “Шлях на Берлін” (сл. В. Мельник, муз. О. Бурміцький)
Пісні, які передають трагедію війни, тугу близьких за загиблими:
18. “Вічний вогонь” (сл. В. Крищенко, муз. О. Білозір)
19. “Зірвалася хуртовина” (муз. В. Витвицький)
20. “Їхав стрілець на війноньку” (народна пісня)
21. “Солдатські матері” (сл. М. Боліцька, муз. В. Дунець)
22. “Мальви” (сл. Б. Гура, муз. В. Іваюк)
23. “Над Дніпром нерівний бій” (О. Кіндрачук)
24. “Степом” (сл. М. Негода, муз. А. Пашкевич)
Корисні інтернет-посилання:
1. Від Дніпра до Ельби. Чотири Українських фронти [Електронний ресурс] // Історична правда. – 2014. – 09.05. – Режим доступу до журн: http://www.istpravda.com.ua/blogs/2011/06/22/43446/
2. В Україні правильно говорити про “Велику Вітчизняну війну”, а не про “Другу світову війну”? [Електронний ресурс] // Лікбез. Історичний фронт. – Режим доступу: http://likbez.org.ua/uk/in-ukraine-the-right-to-talk-about-the-great-patriotic-war-rather-than-world-warii.html
3. В’ятрович В. Українська Друга світова (в кольорі) [Електронний ресурс] // Газета [сайт] / В. В’ятрович. – 2009. – Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/POLITICS/ukrayinska_druga_svitova_v_kolori.html
4. Гвоздик В.С., Князьков Ю.П., Штейнле О.Ф. “Георгіївська стрічка”, що вона означає [Електронний ресурс] // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015]. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/georgiivska-strichka-shcho-vona-oznachae
5. Гриневич В. Військові мобілізації в Україні 1943—1944 років: “Ви повинні змити власною кров’ю провину перед Батьківщиною і її великим вождем товаришем Сталіним” [Електронний ресурс] // Газета [сайт] / В. Гриневич. Режим доступу : http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/viyskovi_mobilizatsiyi_v_ukrayini_19431944_rokiv_vi_povinni_zmiti_vl asnoyu_krovyu_provinu_pered_batk.html – Назва з екрану
6. Гриневич В. Гітлер і Сталін у пошуках сепаратного миру: нерозгадана загадка Другої світової війни [Електронний ресурс] // Газета [сайт] / В. Гриневич. Режим доступу:
http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/gitler_i_stalin_u_poshukah_separatnogo_miru_nerozgadana_zagadk a_drugoyi_svitovoyi_viyni.html – Назва з екрану
7. Кобзар Я. Друга світова по-українськи. Думки вітчизняних істориків // Історична правда [сайт] / Кобзар Я. – 2012. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/05/9/84642/
8. Лавський С. Про роль українців у Другій світовій війні / Лавський С. – 2014. – Режим доступу: mena.org.ua/blog/pro-rol-ukrajintsiv-u-druhij-svitovij-vijny/
9. Методичні матеріали Українського інституту національної пам’яті до відзначення Дня Перемоги у 2014 році // [Сторінка Державного комітету телебачення та радіомовлення України] / [Київ, 2015] – Режим доступу: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article? art_id=112237&cat_id=77135
10. Методичні матеріали Українського інституту національної пам’яті до 70-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015] – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/metodichni-materiali-ukrainskogo-institutu-natsionalnoi-pam-yati-do-70-i-richnitsivignannya-na
11. Методичні рекомендації щодо відзначення Європейського дня пам’яті жертв сталінізму та нацизму і 75-річниці Пакту Молотова-Ріббентропа // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015] – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/23-serpnyavidznachatimetsya-evropeiskii-den-pamyati-zhertv-stalinizmu-ta-natsizmu-ta-75-ta-ric
12. Методичні рекомендації щодо відзначення 75 роковин початку Другої світової війни // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015] – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/1-veresnya-vidznachaetsya-75-ta-richnitsya-pochatku-drugoi-svitovoiviini
13. Музиченко Я. Перемога людяності: провідні історики – про українців на різних фронтах Другої світової, високу ціну визволення від нацизму та дбайливе збереження пам’яті про воїнів // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015] – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/peremoga-lyudyanosti-providni-istoriki-pro-ukraintsiv-na-riznikhfrontakh-drugoi-svitovoi-visok
14. Огієнко В. Як відзначають День Перемоги в Європі // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015]. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/yakvidznachayut-den-peremogi-v-evropi
15. Патриляк І. Українські націоналісти проти гітлерівської Німеччини. Рух Опору // Історична правда [сайт] / Патриляк І. – 2014. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/05/8/142834/
16. Процик П. Україна. Друга світова війна. Тільки цифри // Історична правда [сайт] / Процик П. – 2010. – Режим доступу : http://www.pravda.com.ua/articles/2010/05/7/5017138/
17. Стельмах І. Українські історики відповіли Путіну напередодні Дня Перемоги // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015]. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/ukrainski-istoriki-vidpovili-putinu-naperedodni-dnya-peremogi
18. У Велику Вітчизняну росіяни розгромили би Німеччину і без участі українців? // Лікбез. – Режим доступу: http://likbez.org.ua/uk/v-velikuyu-otechestvennuyu-russkie-razgromili-byi-germaniyui-bez-uchastiya-ukraintsev.html
19. Ціна перемоги: вклад українців у розгром нацизму // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015]. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/tsinaperemogi-vklad-ukraintsiv-u-rozgrom-natsizmu
20. Шаповал Ю. “Гітлер, Сталін та Україна: безжальні стратегії” // Історична правда [сайт] / Шаповал Ю. – 2013. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/05/9/123358/
21. Штоквиш О. Війна пам’ятей. Образ Великої Перемоги як інструмент маніпуляції історичною свідомістю // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015]. – Режим доступу: –http://www.memory.gov.ua/publication/viina-pam-yatei-obraz-velikoi-peremogi-yakinstrument-manipulyatsii-istorichnoyu-svidomi

 07 травня 2016 

          

     День матері

У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.

Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.

Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

В 2016 році День матері в Україні припадає на 8 травня.

Свято 3 травня - День сонця
Історія і традиції на свято «День Сонця»

Свято «День сонця» щороку відзначається у світі 3 травня. Сонце є найближчою до Землі зіркою, всі інші розташовані на більшій відстані від нашої планети. Земля, як відомо, обертається навколо Сонця. Сонце нам необхідно, без світла ми не змогли б жити.
Сонце є для нашої планети найпотужнішим джерелом космічної енергії. Воно дає нам світло і тепло, які необхідні не тільки людям, але також рослинам і тваринам. Потрібно зазначити, що без сонця у нас не було б повітря і води. Адже тоді повітря перетворився б на рідкий азотний океан, води б замерзли, а суша обмерзла. Наша планета виникла близько сонця і життя на ній зародилася теж багато в чому завдяки йому.
Сонце дає людям відновлювану енергію, яку легко використовувати. Крім того, така енергія не утворює токсичних і радіоактивних відходів.

Історія свята "День сонця"

Європейське відділення Міжнародного товариства сонячної енергії (МОСЕ) в 1994 році вирішило створити це свято. Це було зроблено з метою привернення уваги суспільства до можливостей використання поновлюваних джерел енергії.
В цей день по всій Європі організовуються заходи різного роду, які спрямовані на демонстрацію можливостей сонячної енергії.
Дуже важливо, що, забираючи частину сонячної енергії, ми не принесли серйозних змін в енергетичний баланс планети. Останнім часом використання сонячної енергії стає все більш популярним. Це пов'язано з подорожчанням інших видів енергії. Сьогодні виробляється велика кількість різних товарів, що працюють на сонячних батареях. Адже цей вид енергії є дешевим і екологічним, дозволяє уникнути видобутку і спалювання отруйної палива.
День Сонця сприяє поширенню інформації та обміну досвідом між різними країнами та містами.